- Ну що, мужики, дьорнєм по маленькій? - очі Гєни ніби жили своїм власним життям: праве уважно вивчало мене, а ліве перестрибувало з Макса на каламутну картину за його стіною. Але це тільки здається, що після риторичного запитання всі замовкли, ангели вострубили в мідні труби, єдинороги здригнулися, як алкоголіки на морозі, а феї розсипали чарівний пил. У реальності ми кивнули майже в унісон і майже в ту саму секунду.